Порошенко вважає своїми головними ворогами «тих, хто сидить у Фейсбуке»
Порошенко вважає своїми головними ворогами «тих, хто сидить у Фейсбуке»
Українці у соцмережах активно обговорюють нове знущання над малими дітьми, яке влаштував олігарх Порошенко на Дніпропетровщині.
Порошенко виглядав не дуже тверезим, погано вимовляв слова і постійно плутався у власній промові. Він взагалі стає все більш схожим на пізнього Борьку Єльцина.
Діти почали плакати з самого початку довгої пафосної промови, яка тривала приблизно 15 хвилин, судячи з відеозапису 112-го каналу, який була розміщений у Ютюбі.
Під акомпонемент дітей, що плачуть, «солоденький» олігарх спробував пояснити, що таке децентралізація, яку вигадав його давній друг Віктор Медведчук, і яку Порошенко вважає головною ідеологією свого правління. На його думку, деценралізація — це дитячий садок.
Під час промови Порошенко неодноразово з неприкритою злобою пригадував «тих, хто сидить у Фейсбуке», з чого ясно можна зрозуміти, що саме користувачів українського сегменту цієї соцмережі він (як і його стратегічний партнер Володимир Путін) вважає головною загрозою для свого режиму. До «ватних Однокласників.ру» у цинічного олігарха претензій немає.
Цікавий психологічний аналіз цією жорстокої для дітей і їх батьків промови зробив філософ Олексій Шевченко на своїй сторінці у Фейсбуці:
«Вчора прослухав ще одну епохальну промову Гаранта у Дніпропетровську. Коли він перехрестився з приводу перспективи отримання траншу МВФ, який стане "фундаментом реформ", мимоволі згадав виступ Зеленського в Юрмалі. І захотілося серйозно покритикувати останнього, але не за зміст, а за виконання, оскільки оригінал є смішнішим за пародію! Так що "Кварталу" треба працювати і працювати, щоб хоч трохи наблизитися до неперевершеного взірця.
Але не тема траншу стала хітом виступу, а знову сентиментальне розмазування відкриття дитячого садочку, яке вже мало місце у Маріуполі. Зазначений повтор вказує на певну психологічну акцентуацію, на зацикленість на даному сюжеті, що за умов катастрофічного погіршення всіх показників життя в Україні свідчить про прогресуючу неадеватність її керівника. Отже, якщо Гройсман весь час торочить про дороги, то для його Шефа тема дитячих садків перетворилася на "надцінну ідею", на його останню "фішку".
Виникає враження, що саме у будівництві цих установ Порошенко бачить вирішення основних проблем сучасної України. Звідки таке психологічне застрювання? Відомо, що дитинство у багатьох релігіях ототожнювалося з Раєм та щасливим безтурботним життям. І саме тому цей образ був завжди пов’язаний із символами влади. Особливо його полюбляли диктатори, ототожнюючи народ з малими дітьми, а себе -- з мудрим Батьком, який несе своїм дітям радість та щасливе життя.
Не знаю, який з цих архетипів спонукає саме Порошенка на його сфокусованість на дитячих садках. Може у його випадку ми маємо регрес в інфантілізм як бажання абстрагуватись від страшних проблем, які нависають над ним та намалювати таку собі іділічну країну щасливого Майбутнього, де є безліч дитячих садків та безліч доріг (про дороги він також згадав), і всі ці дороги ведуть у дитячі садки. І тому з промов Порошенка випливає, що "дитячий садок" перетворюється на узагальнюючий символ, за допомогою якого можна уявити весь позитив його унікальної діяльності на благо країни.
Так, у спічі в Маріуполі дитячий садок відіграв роль "символу миру", у Дніпропетровську він став "символов децентралізацїї". За цією логікою легко уявити, що ця установа може стати символом реформ, перемоги над ворогом (як життя перемагає смерть), боротьби з корупцію (оскільки садки будуються на кошти, вилучені у корупціонерів), солідарності та єдності українського народу тощо. Взагалі садочок може стати символом будь-чого. Наприклад, інфантілізму та наївності населення Украини, яке як слухняна дітина проголосувала за "однотурового кандидата"...»
Сьогодні ж апеляційний суд Вінниці заслухав свідків у справі Юрія Павленка (Хорта), засудженого за розірваний портрет Порошенка.
Микола Крамольник